чим він займається

1. adj

1) який, якого типу (у прямих запитаннях)

2) який (у вигуках)

3) скільки; котрий

2. adv

навіщо; чому; якою мірою

3. pron

1) що

2) хто

3) скільки

4) емоційне підсилення

4. conj

1) що; те, що

2) хто

3) скільки

4) той, який; той самий; всілякий; який

* * *

1) в прямих питаннях; якийє; якого родує

2) в непрямих питаннях та підрядних реченнях; який

3) в окличних реченнях; який; що за ( з неозначеним артиклем)

4) predic в прямих питаннях; якийє

5) емоц.- підсил. наскільки

1) в прямих питаннях; щоє; якийє

2) (еліпт. див. what did you say або what is it) щоє, гає; викор. Замість недочутого або незрозумілого слова або фрази; щоє; your ticket will be in the booking office. - My whatє твій квиток буде в касі. - Що буде ( в касі)є; викор. Як вставне слово (в кінці питального речення); гає, чи не такє; такє

3) в роз'єднуючих та альтернативних питаннях

4) той, який

5) в порівняннях

6) прост.

int (виражає подив, розчарування, гнів, передує питанню); щоє!, ну,...!; what the hell! чорт!; what the deuce /the devil/є! якого чорта!

1) бізнес, справа; постійне заняття; фах

2) робота, праця

3) порядок денний (тж the business of the day)

4) обов'язок, призначення; коло обов'язків

5) торгівля, комерційна діяльність

6) розм. справа, питання, випадок

7) відносини, стосунки, зв'язки (з кимсь)

8) театр. дія, гра; міміка, жести

9) знев. справа, халепа, історія, пригода

6) не обмежуватися словами; діяти рішуче

* * *

1) постійне заняття, спеціальність; справа, діло, робота

2) порядок денний (тж. the business of the day, the business of the meeting)

3) справа, обов'язок, призначення

4) торгівля, комерційна діяльність, бізнес

5) торговельна справа, комерційне підприємство, фірма

6) справа, питання, випадок, історія

7) театр. гра, міміка; акторські атрибути, пристрої, обладнання

8) заст. відносини, зв'язки ( з ким-небудь)

9) ['bэzэnэs]заст. зайнятість; ретельність

10) aмep. клієнтура, покупці; публіка; аудиторія

11) eвф. "серйозна справа" ( дефекація)

12) eвф. проституція

1) в прямих питаннях; якийє; якого родує

2) в непрямих питаннях та підрядних реченнях; який

3) в окличних реченнях; який; що за ( з неозначеним артиклем)

4) predic в прямих питаннях; якийє

5) емоц.- підсил. наскільки

1) в прямих питаннях; щоє; якийє

2) (еліпт. див. what did you say або what is it) щоє, гає; викор. Замість недочутого або незрозумілого слова або фрази; щоє; your ticket will be in the booking office. - My whatє твій квиток буде в касі. - Що буде ( в касі)є; викор. Як вставне слово (в кінці питального речення); гає, чи не такє; такє

3) в роз'єднуючих та альтернативних питаннях

4) той, який

5) в порівняннях

6) прост.

int (виражає подив, розчарування, гнів, передує питанню); щоє!, ну,...!; what the hell! чорт!; what the deuce /the devil/є! якого чорта!

1. n

1) лінія

2) риска, штрих

3) особливість, риса

4) кордон; прикордонна лінія (смуга); межа

5) борозна; зморшка, складка

6) pl обриси, контур

7) ряд, лінія, стрій

8) лінія (зв'язку, трамвайна тощо)

9) конвеєр, потокова лінія; трубопровід

10) зал. колія

11) (the L.) екватор

12) напрям; курс; шлях

13) поведінка; спосіб дії

14) рід діяльності, заняття; спеціальність, фах; сфера інтересів

15) походження, родовід, генеалогія, сім'я

16) шнур; вірьовка; мор. лінь

17) волосінь (для вудки)

18) провід

19) лінія долоні

20) ряд; амер., тж черга, хвіст

21) рядок

22) pl театр. роль

23) pl вірші

24) pl свідоцтво про шлюб (тж marriage lines)

25) військ. розгорнутий стрій; лінія фронту; лінія траншей

26) ком. партія (товарів)

27) pl доля

28) телеб. рядок (зображення)

2. v

1) проводити лінії; лініювати

2) вишиковувати в ряд (у лінію); установлювати (ставити) в ряд

3) стояти, простягатися уздовж (чогось)

4) тех. центрувати, вирівнювати, правильно установлювати (звич. line up)

5) зав'язувати, обв'язувати (шнуром, дротом)

6) амер. вудити

7) класти на підкладку, підбивати

8) оббивати (обшивати) зсередини; вистилати

9) тех. обкладати, облицьовувати

10) тех. прокладати

11) мет. футерувати

12) наповнювати, набивати

* * *

1) лінія (мaт.); миcт. лінія; лінії, контур; риса, штрих; мyз. лінійка; риса, особливість, штрих

2) мотузка, шворка; провід; волосінь ( вудки); мop. лінь; пoeт. нитка ( павутини)

3) межа, границя; кордон, прикордонна лінія

4) зморшка, складка ( шкіри); лінія долоні

5) pl контур, обриси; обводи ( корабля); план, теоретичне креслення

6) ряд, лінія; стрій, ряд; вiйcьк. розгорнутий стрій; мop. стрій фронту; черга, хвіст ( у магазині)

7) тex. конвеєр, потокова лінія ( assembly line); трубопровід

8) лінія зв'язку

9) ( the line або the Line) екватор; меридіан або паралель ( на географічній карті)

10) напрямок; курс, шлях; напрямок, хід

11) походження, родовід, лінія; генеалогія, родина; черговість (успадкування, отримання); перспектива ( успадкувати або отримати що-небудь); c-г. генеалогічна лінія (тварини; line of breeding)

12) рядок; коротка записка; вірш, рядок вірша; pl вірші, вірш; pl "рядки", додаткове завдання (вірші, текст е т. п., які учень повинен переписувати як покарання за що-небудь)

13) pl; миcт. роль, слова ролі

14) pl свідоцтво про шлюб ( marriage lines); медичне свідоцтво

15) рід занять, рід діяльності; спеціальність; область інтересів

16) кoм. асортимент; партія товарів; серія виробів

17) pl доля

18) вiйcьк. лінія фронту; оборонний рубіж; укріплена лінія

19) (on) відомості, інформація

20) риска, лінія ( в іграх); нападаючі, нападники (в aмep. футболі)

21) вiйcьк. піхотні частини ( у Великій Британії); aмep. стройові війська ( line troops)

22) тб. рядок ( зображення)

1) проводити лінії; лініювати (line off, line out)

2) шикувати, вишиковувати в ряд, у лінію

3) стояти, тягтися уздовж ( чого-небудь)

4) тex. центрувати, вирівнювати, правильно встановлювати (звич. line up)

5) зав'язувати, обв'язувати мотузкою, дротом

6) aмep. вудити

1) класти на підкладку, підбивати; служити підкладкою

2) оббивати, обшивати всередині, зсередини; вистилати; покривати; служити оббивкою; тex. обкладати, облицьовувати; тex. прокладати; метал. футерувати ( line up)

3) наповнювати, набивати

1) лі́нія, ри́ска, штрих

2) прикордо́нна сму́га; кордо́н; межа́

3) борозна́; змо́ршка

4) о́бриси, ко́нтур

5) лі́нія (зв'язку, залізнична, трамвайна тощо)

6) ( the Line) еква́тор

7) поведі́нка; спо́сіб дій; на́прям; устано́вка

8) заня́ття, дія́льність, спеціа́льність; фах

9) похо́дження, родові́д, генеало́гія

10) шнур; моту́зка; мор. лінь

11) волосі́нь ( для вудочки)

12) ряд; амер. тж. че́рга, хвіст

13) рядо́к

14) pl театр. ре́пліка

15) pl ві́рші

16) pl свідо́цтво про шлюб (тж. marriage lines)

17) військ. розго́рнутий стрій; лі́нія фро́нту (транше́й)

18) ком. па́ртія ( товарів)

••

1) прово́дити лі́нії, лініюва́ти

2) вишико́вувати(ся) в ряд (у лі́нію); встано́влювати

3) стоя́ти, простяга́тися вздовж (чогось; тж. line up)

•

- line through

1) кла́сти на підкла́дку, підбива́ти

2) оббива́ти зсере́дини ( чимсь)

3) розм. напо́внювати, набива́ти

4) тех. обклада́ти, облицьо́вувати

заняться

I. 1) (быть одалживаему) позичатися, бути позиченим. Деньги легко -маются, не легко отдаются - позичати легко, а віддавати важко;

2) см. Заимствоваться.

II. Заниматься, заняться -

1) (быть занимаему) займатися, бути зайнятим. Дом этот не -мается постоем - цей будинок вільний від постою;

2) займатися и заніматися, за(й)нятися; см. Загораться. Заря -ется - на зорю, на світ займається, на світ благословляється; зоряє;

3) чем (трудится) - робити щось, братися, узятися до чогось, ходити, поратися, працювати коло чого, удаватися, удатися до чого, заходитися, заходитися коло чого, (мало употреб.) займатися, за(й)нятися коло чого, чим; (учиться) учитися. [Що він робить у містечкові? - Гандлює. Брався до науки щиро (Грінч.). Вони коло цього діла ходять. Краще вже сісти й щось робити, коло діла якогось поратися (Крим.). Узятися до торгівлі. А коло науки багато працює? (Крим.). Парубок вдався до читання (Крим.). Взимку столярує (занимается плотничеством), а влітку у хліборобство вдається (Г. Барв.). Вам добре: не займаєтеся хліборобством, то й нема ніякої перепони (Звин.)]. -ться какой-л. деятельностью, профессией, в смысле «состоять кем» в укр. яз. передается, через глаголы с окончан. -увати, -ювати, напр.: -ться профессорской деятельностью - професорувати, ремесленной - ремісникувати, учительской - учителювати, купеческой - крамарювати, купцювати и т. д. - ться политиканством - політикувати. -ться виноградарством - ходити коло винограду; виноделием - вино робити; звероловством - ловити звірів; овцеводством - кохати вівці, вівчарити; огородничеством - ходити, працювати коло городів, городникувати; птицеводством - кохати птицю; рыболовством - рибалити; садоводством - ходити коло садків, кохати садки; свиневодством - розводити свиней; скотоводством - скотарити, кохати худобу; хлебопашеством, земледелием - коло землі, коло хліба ходити, хліборобити, рільничити, працювати коло землі; хозяйством - господарювати; сельским хозяйством - працювати, ходити коло сільського господарства. -маться, -няться гончарством, кузнечеством, плотничеством, портняженьем, сапожничеством и т. д. - ганчарювати, ковалювати, столярувати, кравцювати, шевцювати и т. д., сов. взятися до ганчарювання, до ковальства, до столярства, до кравцювання, до шевцювання и т. д. -ться лечением, перепиской - лікувати, переписувати, (на пиш. машинке) друкувати, сов. взятися (почати, стати) лікувати, переписувати, взятися до лікування, до переписування. -ться куплей, продажей чего - купувати, продавати що. -ться сплетнями - плескати, плітки розводити. -ться доносами - виказувати на кого, доносити на кого, сов. стати виказувати, доносити на кого. -ться грабежом, воровством - грабувати, злодіячити (злодіювати, красти). -ться спекуляцией, контрабандой - спекулювати, пачкарювати. -ться изучением, исследованием (изысканием) чего - студіювати, досліджувати що, сов. узятися до студіювання, до досліджування чого. -ться писанием стихов - віршувати. -ться математикой, географией - а) (изучать) студіювати математику, географію; б) (учить) учити математику, географію. -ться частными уроками - давати приватні лекції. -ться уроками (учить) - учити лекції. -ться чем (учиться) - учитися чого. -нялся историей - взявся учити історію, узявся до історії. -ться с кем - а) (учить кого) учити, навчати кого чого (історії, математики); б) (совместно) учитися вкупі (разом) з ким. -ться кем - а) (развлекать кого) забавляти кого. - мись гостями - забав, побав гості (гостей); б) заходитися коло кого. Доктор -нялся больным, пациентом - лікар заходився коло хорого, коло пацієнта. -ться едой, чтением (увлечься) - захоплюватися, захопитися їжею, читанням. -ться делом - працювати. -ться пустяками - марнувати час на дурниці. -ться ничегонеделанием - справляти гульки, (сидя) сидні, (лёжа) лежні. -ться в учреждении - працювати в установі. -ться в военном комиссариате - працювати у військовому комісаріяті. Целый день -юсь чтением, шитьём, хозяйством и т. п. - увесь день читаю, шию, хазяїную, господарюю. -ться своими делами - робити свої справи, пильнувати своїх справ, поратися коло своїх справ. Ничем не -ться кроме… - нічого не робити, опріч…, ніякої роботи не мати, опріч… Нужно -маться - треба працювати, (учиться) учитися. Мы -емся в школе с девяти до двух часов дня - ми учимось у школі з дев'ятої до другої години дня. Давайте -мёмся делом, пением, музыкой и т. д. - нумо до праці, до співів, до музики. -ться чем с любовью, ревностно - кохатися в чому, упадати за чим. [Дуже кохався в садівництві. Ми почали вчитись од західніх народів, німців, то-що, які саме тоді дуже почали за наукою впадати (Єфр.)]. -ться собой - чепуритися, дбати про свою вроду.

* * *

1) (кем-чем, с кем - предаваться занятию) займа́тися, зайня́тися, -йму́ся, -ймешся (ким-чим, з ким); (приниматься за что-л.) захо́дитися, -джуся, -дишся, заходи́тися, -ходжу́ся, -хо́дишся (коло кого-чого, з чим); (несов.: кропотливой работой) по́ратися (коло кого-чого); ( заботясь) ходи́ти (ходжу́, хо́диш) (коло кого-чого); ( развлекать) розважа́ти, розва́жити и мног. порозважа́ти (кого); (сов.: начать делать) узя́тися (візьму́ся, ві́зьмешся) (за що); при указании на работу, составляющую профессию, обычно переводится соответствующими глаголами

2) (несов.: работать - об умственном труде) працюва́ти, -цю́ю, -цю́єш; ( учиться) учи́тися (учу́ся, у́чишся)

3) страд. несов. займа́тися; захо́плюватися, -люється; забира́тися; займа́тися

1) ( загораться) займа́тися, зайня́тися, -йметься

2) (о рассвете, заре) займа́тися, зайня́тися

1. n

1) сидіння

2) засідання; сесія

3) сеанс (позування тощо)

4) висиджування курчат

5) яйця під квочкою

6) сидіння, сидяче місце

7) платне місце (у церкві)

2. adj

1) який сидить

2) сидячий; призначений для сидіння

3) який займається (чимсь)

4) легко уражуваний; беззахисний

* * *

1) сидіння

2) засідання; сесія

3) сеанс ( позування)

4) висиджування курчат

5) яйця під квочкою

6) сидяче місце, сидіння ( для однієї людини)

7) сед ( гімнастика)

8) робота нахожої няньки

9) зміна (про обід, вечерю на лайнері, де пасажири обслуговуються позмінно)

1) сидячий, який сидить

2) сидячий; призначений для сидіння

3) який займається ( чим-небудь), який є ( ким-небудь); нинішній

4) який легко вражається; беззахисний

1. n розм.

1) поліцай; шпигун

2) детектив, сищик

2. adj

1) зайнятий, невільний

2) діяльний; зайнятий (чимсь — at, in, with); що працює (над чимсь); захоплений (чимсь)

3) напружений, інтенсивний

4) надокучливий, настирливий; надто цікавий

5) що перебуває у постійному русі, активний

6) метушливий, клопітливий, неспокійний

3. v

1) refl. займатися (чимсь)

2) давати роботу, займати (чимсь)

3) завдавати прикрості, засмучувати, тривожити

* * *

1) predic зайнятий, невільний; який зайнятий, займається ( чим-небудь); працюючий ( над чим-небудь)

2) діяльний; працьовитий; енергійний

3) напружений, інтенсивний

4) який знаходиться в постійному русі; активний; непосидючий

5) заст. метушливий, клопітливий, неспокійний

6) переобтяжений орнаментом, прикрасами

1) predic зайнятий, невільний; який зайнятий, займається ( чим-небудь); працюючий ( над чим-небудь)

2) діяльний; працьовитий; енергійний

3) напружений, інтенсивний

4) який знаходиться в постійному русі; активний; непосидючий

5) заст. метушливий, клопітливий, неспокійний

6) переобтяжений орнаментом, прикрасами

1) якість (-кости); (признак) прикмета, прикметність; (достоинство) вартість (- тости). [Психологія займається якістю вражінь (Франко). Гарних якостей у його більше, ніж негарних (Київ). Розмовляли про високі душевні прикмети його (Коцюб.). Збірником своїх поезій показав і свої гарні прикмети, і хиби (Єфр.). Для збільшення якої-небудь прикметности вживається… (Н.-Лев.). Мораль його - непевної вартости (Крим.)]. -тво продукта - ґатунок (-нку), якість, добротність, вартість, сила чого. [Сукно (вино и т. п.) гарного ґатунку. Бахмутське залізо - не такої сили, як сибірське (Звин.). Сукно - високої вартости (Крим.)]. По -ву - якістю, ґатунком, на якість, своїми прикметами, своєю добротністю, вартістю, силою. Заботиться не о -ве, а о количестве - дбати не по якість, а про кількість; дбати не про те, яке воно, а скільки його. В -ве кого, чего - за кого, за що, як(о) хто, як що. [Викликають мене в суд за свідка (як свідка) (Київщ.). Моя скриня за стіл править (Г. Барв.)];

2) (народное: недостаток) хиба. За ним, кажись, никаких -честв нет - здається, він нічим негарним не прикмічений. От нея все -ва - від неї все лихо.

* * *

возгореть и Возгораться, возгореться

1) загоряти, -ся, загоріти, -ся, запалати, запалюватися, запалятися, запалитися [Губка запалилася і почала горіти. Запаливсь коханням], займатися, зайнятися [Дмеш, дмеш, - ніяк не займається], розгорятися, розгорітися чим [Розгорівся гнівом], запалати чим [Запалає духом (Кул.)];

2) (вспыхивать) вибухати, вибухнути, спалахнути. [Раптом вибухла (спалахнула) війна = вдруг возгорелась война].

* * *

см. возгораться

1) сидіння

2) засідання; сесія

3) сеанс ( позування)

4) висиджування курчат

5) яйця під квочкою

6) сидяче місце, сидіння ( для однієї людини)

7) сед ( гімнастика)

8) робота нахожої няньки

9) зміна (про обід, вечерю на лайнері, де пасажири обслуговуються позмінно)

1) сидячий, який сидить

2) сидячий; призначений для сидіння

3) який займається ( чим-небудь), який є ( ким-небудь); нинішній

4) який легко вражається; беззахисний

(mgt; mngmt; man)

мен. 1. n менеджмент; управління; керівництво; адміністрація; дирекція; a адміністративний; управлінський; виконавчий; 2. менеджмент; адміністрація; дирекція

1. система методів, заходів, дій, необхідних для формулювання, виконання і досягнення визначеної мети діяльності підприємства, організації тощо; ♦ менеджмент включає такі види діяльності: планування (planning), контроль процесу роботи, заохочення працівників, членів і т. ін., координацію завдань тощо; 2. склад осіб, який займається управлінням підприємством, організацією тощо

═════════■═════════

account management управління службою виконання замовлень клієнтів • завідування рахунками; accountability management програмно-цільове управління • управління методом оцінки ефективності; administrative management адміністративне керівництво; advertising management управління рекламою • управління рекламною діяльністю; assets management управління активами; automated management автоматизоване управління; automated production management автоматизоване управління виробництвом; bottom up management керівництво підприємством з участю робітників • управління за принципом «зверху — вниз»; brand management управління виробництвом товарної марки; business management ділове управління • управління комерційними підприємствами; cash management контроль і регулювання грошових операцій; central management центральне управління; centralized management централізоване управління; channel management управління каналом розподілу; commercial management комерційне управління; company management керівництво фірми • керівництво компанії; computer-assisted management автоматизоване управління; construction management управління будівництвом; contract management контроль і регулювання виконання контракту • контроль за виконанням контракту; corporate management керівництво корпорації • керівництво акціонерного товариства • управління корпорацією; creative management творче керівництво; credit management управління кредитними операціями; data management опрацювання даних; database management управління базою даних; day-to-day management оперативне управління; debt management контроль і регулювання боргів; demand management контроль і регулювання попиту • управління попитом; departmental management управління відділом; economic management господарське управління; environmental management заходи раціонального користування навколишнім середовищем; event management організація і провадження спеціальних заходів; executive management адміністративне керівництво • виконавче керівництво; exhibition management адміністрація виставки; factory management керівництво фабрики • керівництво заводу • заводоуправління; farm management управління сільськогосподарським виробництвом; farm production management управління сільськогосподарським виробництвом; file management управління файлами • управління картотекою; financial management управління фінансовою діяльністю • управління фінансами; functional management функціональне керівництво • функціональний менеджмент • функціональне управління; fund management менеджмент фонду • управління фондом; general management загальне керівництво; general economic management загальне господарське керівництво; goals management програмно-цільове управління • управління методом оцінки ефективності; hands-on management практичне керівництво; higher management вище керівництво • вища ланка керівництва; home management ведення домашнього господарства; human resource management управління людськими ресурсами • менеджмент людських ресурсів; incumbent management керівництво, яке несе відповідальність за що-небудь; industrial management керівництво промисловим підприємством • економіка й організація виробництва; information management керівництво інформацією; interest rate risk management управління ризиком відсотків; internal management внутрішнє управління; inventory management управління запасами • управління матеріально-технічним постачанням; investment management управління інвестиціями • управління портфелем цінних паперів; job management організація праці; joint management спільне управління; line management лінійне керівництво • середня ланка управління • середня ланка керівництва на виробництві; lower management нижча ланка керівництва; manpower management управління кадрами; marketing management управління маркетингом; materials management управління матеріальними ресурсами • управління запасами • управління матеріально-технічним постачанням; matrix management матрична структура управління; media management керівництво служби засобів реклами; merchandise management управління товарними засобами; middle management середня адміністративна ланка • середня ланка управління; monetary management контроль і регулювання грошового обігу • грошово-кредитна політика • контроль і регулювання грошових операцій; natural resource management раціональне використання і відтворення природних ресурсів; nature management природокористування; nutritional management лікувальне харчування • дієтотерапія; on-site management місцеве керівництво; operational management оперативне керівництво; operations management управління основною діяльністю • управління операціями; participative management управління підприємством за участю працівників підприємства; pension fund management управління пенсійним фондом; personnel management управління кадрами • робота з кадрами • добір і розміщення кадрів • трудові відносини; piecemeal management порізнене керівництво • неузгоджене керівництво; plant management управління підприємством • керівництво підприємством • заводоуправління • управління фабрикою • дирекція заводу; port management управління портом; portfolio management управління цінними паперами • контроль і регулювання портфеля цінних паперів • менеджмент портфеля цінних паперів; product management керівництво виробництвом окремого товару • управління продуктом • управління товарним виробництвом; production management управління виробництвом • керування виробництвом; professional management професійне керівництво • професійний менеджмент; program management програмне управління • керівництво програмою; project management керівництво проектом; property management управління власністю; quality management управління якістю; rate management регулювання тарифів; records management оперативний облік; research management управління дослідницькою службою; resource management управління ресурсами; retail management управління підприємством роздрібної торгівлі; retailing management управління роздрібною діяльністю; risk management управління ризиком • управління, націлене на зменшення ризику; sales management управління збутом; sales-force management управління торговельним персоналом • організація роботи торговельного персоналу фірми; scientific management наукове управління; sectoral management галузеве управління; selective inventory management вибіркове управління запасами; senior management вище керівництво • вище виконавче керівництво • вища адміністрація • вища ланка управління • головне управління; service management забезпечення обслуговування споживача; social management соціальний аспект управління; staff management управління кадрами • функціональне керівництво; stock management управління запасами; system management системне керівництво; team management колективне керівництво; technical management технічне керівництво; technical services management управління технічними службами; technology management управління технологією; territory management управління територією • управління збутовою територією • організація роботи на території; time management уміння розпоряджатися часом • управління часом; top management вище керівництво • вище виконавче керівництво • вища адміністрація • вища ланка управління • головне управління; total quality management (TQM) всеосяжне управління якістю • комплексне управління якістю; upper management вище керівництво • вище виконавче керівництво • вища адміністрація • вища ланка управління; venture management цільове управління; waste management використання відходів; works management управління підприємством • керівництво підприємства • заводоуправління • управління фабрикою • дирекція заводу; zero-defects management управління методом бездефектності

═════════□═════════

management accountancy поточний аналіз господарської діяльності; management accountant; management accounting адміністративна звітність • оперативний облік, який пов'язаний з потребами управління • управлінський облік • виконавчий облік; management accounts адміністративні розрахунки • управлінський облік; management agreement угода з адміністрацією; management and administration організація виробництва і адміністративне управління; management and labour управлінський і виробничий персонал; management audit; management body орган управління; management buy-in купівля контрольного пакета акцій компанії • купівля компанії акціонерами; management buyout викуп контрольного пакета акцій корпорації її персоналом • викуп частини конгломерату для створення самостійної компанії • продаж фірми адміністрацією; management by consensus управління на основі згоди; management by differences управління за відхиленнями (дії керівництва, що відновлюють нормальний процес виробничої діяльності у разі появи відхилень); management by exception управління за відхиленнями; management by interest rates управління шляхом контролю відсоткових ставок; management by objectives (MBO) програмно-цільове управління • управління методом оцінки ефективності; management by results програмно-цільове управління • управління методом оцінки ефективності; management by rules управління за встановленими правилами; management commission адміністративна комісія; management committee адміністративний комітет; management consultancy консультування у справі управління • послуги з управлінського консультування; management consultant консультант у справі управління; management control measures заходи управлінського контролю; management decision рішення менеджменту • рішення управління; management development удосконалення методів управління; management expenses витрати на управління • управлінські витрати; management fee гонорар за управлінські послуги; management game управлінська гра; management group група управління • адміністративна група; management information system (MIS) управлінська інформаційна система; management level рівень менеджменту • рівень управління; management method метод управління; management of assets управління активами; management of bank funds управління банківськими фондами • розміщення банківських капіталів; management of capital управління капіталом; management of consumer wants управління споживчими потребами; management of economic activity управління господарською діяльністю; management of an enterprise управління підприємством; management of foreign economic ties управління зовнішньоекономічними зв'язками; management of liquid funds управління ліквідними фондами; management of production управління виробництвом; management of securities регулювання портфеля цінних паперів; management personnel адміністративно-управлінський апарат • управлінський персонал; management policy політика керівництва • стратегія керівництва; management principle управлінський принцип; management reform реформа управління; management reshuffle перестановка управлінського апарату; management services управлінські послуги; management shakeup перестановка управлінського апарату; management shares акціонерний капітал керівників компанії; management stock акціонерний капітал керівників компанії; management structure структура управління; management tools засоби і методика управління; management unit адміністративний підрозділ; to interfere in the management of втручатися/втрутитися в управління чим-небудь; to take over management приймати/прийняти на себе керівництво • приймати/прийняти на себе управління

* * *

1) рідк. продавець, торговець

2) як компонент складних слів

* * *

1) продавець, торговець

2) як компонент складних слів (- monger) продавець, торговець

1) переслідувач

2) гонитель

3) людина, що присвятила себе чомусь

4) юр. позивач

* * *

1) див. pursue + - er

2) переслідувач; гонитель

3) людина, яка займається чим-небудь, яка присвятила себе чому-небудь

4) дiaл.; юp. позивач

1) продавець, торговець

2) як компонент складних слів (- monger) продавець, торговець

1) див. pursue + - er

2) переслідувач; гонитель

3) людина, яка займається чим-небудь, яка присвятила себе чому-небудь

4) дiaл.; юp. позивач

1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;

2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]

3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.

* * *

1) с дат. п. по с предложн. п., а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов, в частности: (при указании на пространство, поверхность) по; (при обозначении направления действия, пути движения - чаще) конструкции с твор. п. без

2) с вин. п. (в значении: до, вплоть до чего-л.) до (чого); по (що)

3) с предложн. п. (после чего-л.) пі́сля (чого); по (чому); конструкции без предлогов

4) (с дат. п. в сочетании с личными мест. и с предложн. п. в сочетании с мест. 3-го лица в значении: согласно с желанием, привычками; на основании чьего-л. примера; по внешнему виду кого-л.; под силу кому-л.) по (кому); также передаётся другими предлогами и беспредложными конструкциями

5) (с дат. п. и с предложн. п. при словах: "скучать", "тоска") за (ким-чим); (при словах: "траур", "тризна", "поминки") по (кому-чому)

6) ( с числительными) (с дат. п.) по (с предложн. п.)

занять у кого

I. 1) позичати, позичити, зазичати, зазичити у кого чого, що, зазичатися, зазичитися у кого чим, брати, узяти в позику в кого чого, (образно) зарятуватися, зарадитися в кого чим. [Школа й на папір частенько не має шага і в хазяйки зазичається (Свидн.). Се я у чоловіка зарятувався та й оплатив податі (Сл. Гр.)]. -ть место - забирати, забрати місце, (о лице) займати, зайняти місце. -мать место (должность) - мати (обіймати) посаду. -ть очередь - займати (застоювати), зайняти (застояти) чергу. -мать высокое положение - бути на великій посаді, мати (обіймати) велику посаду, мати великий уряд. Занятый мыслями о чём - заглиблений (поринулий) у думки про що, замислений про що, перейнятий (обійнятий) думками про що.

2) см. Заимствовать. Занятый - позичений, зажичений. [Їж, кумо, хліб, хоч позичений (Номис)]. Занятое (долг) - позичене, позичка, позика, винувате, винне. [Вертай позику! Що винне - віддати повинно (Номис.). Це мене за винувате цінують (описывают)].

II. Занимать, занять -

1) (должность, пост) обіймати, обняти, обсідати, обсісти посаду, уряд, (иметь) посідати, держати посаду, уряд. -ть (место надлежащее, известное пространство, дом, комнату) - займати, зайняти що, опосідати, опосісти що (дім, кімнату). [Він зайняв місце серед найвидатніших людей того часу. Дворище займало десятин десять поля (Мирн.). Зайняли постать і почали копати рів (Коц.). Світлицю мені дано, та я ще її не опосів (Крим.)]. -нять под поселение (колонизировать) - осісти що. -ть под жильё (заселять) - замешкувати, замешкати. [Ніхто не замешка опустілого обійстя (Свидн.)]. -ть много места - брати, сов. взяти, засягти, займати, за(й)няти багато місця. [За-для нашої кімнати ця канапа дуже велика - багато місця забере. Перелічування праць його заняло-б дуже багато місця (Єфр.)]. -ть место, положив что-либо - закладати, закласти місце. -ть место, сидя на нём - засідати, засісти, заповісти, (лёжа) залягати, залягти місце. [Засідайте швидше місця, а то потім стояти доведеться, як усі поприходять (Київ). Не залягай місця повз край - там я ляжу. Велика худібонька все подвір'я заляже.(Чуб.)]. -майте, -мите свои места - сідайте, сядьте на свої місця, засідайте, засядьте свої місця. -ть место чего (заменить) - заступати, заступити що.[ Мрію братерського єднання в боротьбі з спільним ворогом заступила запекла взаємна ворожнеча (Стебн.)]. -ть позицию - постать, позицію брати, узяти; (о войске) займати, зайняти позицію, стояти, стати на позиції. [Постать ворожу до святкування взяла найвища влада (Р. Край)]. -нять церковный приход - стати на парафію. -мать очередь - застоювати чергу. -ть землю правом первого занятия - займати, зайняти займанщину;

2) -ть несколько дней, лет - брати, узяти (забрати) кілька день, років. [Відбування того свята візьме не один день (О. Пчілка). Ця робота забрала в мене два місяці (Крим.)];

3) -ть чем-либо посуду, мешок, помещение и т. п. - запорожнювати и запорожняти, запорожнити посуд, мішок, помешкання и т. д. (посуду ещё) запосудити, (о мн.) позапорожнювати и -жняти що. [Усі мішки позапорожнювано,- нема куди висипати (Харківщ.). Діжку запосудила капустою (Черкащ.)];

4) -ть город, крепость, возвышенность и т. п. - займати, зайняти, здобувати, здобути, осягати, осягти, поняти, (овладеть) опановувати, опанувати місто, фортецю, шпиль. [Військо осягло фортецю. Поки-б ви тут судили його, а тим часом вороги все місто поняли-б (Грінч.)];

5) -мать скот - займати (переймати) товар;

6) -ть кого - цікавити, зацікавлювати, зацікавити кого, притягати, притягти чию увагу; см. Интересовать. [Це питання здавна зацікавлювало розуми людські]. Этот вопрос -мает всю Европу, все умы - ця справа цікавить усю Европу, усіх. -ть кого чем - бавити, забавляти, забавити кого чим. [Іди, Степане, бав тим часом гості (Л. Укр.). Дівчину забавляє нянька, показуючи, як сорока варила дітям кашу (Коцюб.)];

7) -ть дух - дух перехоплювати, перехопити; срвн. Захватывать. От быстрой езды дух -мает - від швидкої їзди дух перехоплює. Не -мать стать чего - подостатком чого. Занимаемый - (о должности) держаний, обійманий. Занятый, прич. - (о должности) обнятий, (о крепости) здобутий, (о месте) зайнятий, (о комнате) замешканий, зайнятий.

* * *

1) ( брать взаймы) позича́ти, пози́чити; диал. зазича́ти, зази́чити

2) ( давать взаймы) диал. позича́ти, пози́чити; диал. зазича́ти, зази́чити

1) займа́ти, зайня́ти, -йму́, -ймеш и мног. позайма́ти; (должность, место) посіда́ти, посі́сти, -ся́ду, -ся́деш; ( захватывать) захо́плювати, захопи́ти, -хоплю́, -хо́пиш и мног. позахо́плювати; ( отнимать время) забира́ти, забра́ти, -беру́, -бере́ш

2) (чем - поручать, давать какое-л. дело) дава́ти (даю́, дає́ш), да́ти (дам, даси́) (що), займа́ти, зайня́ти (чим)

3) (увлекать, интересовать) ціка́вити, заціка́вити, займа́ти, зайня́ти; ( кого чем) заціка́влювати, заціка́вити; ( захватывать) захо́плювати, захопи́ти; ( заполнять) запо́внювати, запо́внити; ( заполонять) заполоня́ти и заполо́нювати, заполони́ти

4) ( не давать скучать) займа́ти, зайня́ти; ( развлекать) розважа́ти, розва́жити и мног. порозважа́ти; ( забавлять) забавля́ти, заба́вити

1. n

1) те, що не відповідає стандарту (визначеному розміру, визначеній нормі)

2) радіопрограма (телепередача), яка зайняла менше часу, ніж було відведено

3) військ. недоліт (снаряда тощо)

2. adj

1) нижчий; підлеглий; підкорений; підпорядкований; нижчестоящий; який займає нижче становище

2) нижній; що перебуває внизу; що знаходиться під (чимсь); покритий (чимсь)

3) тихий, приглушений (про звук)

4) менший; нижчий за встановлену норму; що не відповідає стандарту (нормі)

3. adv

1) униз

2) унизу, нижче; нижче рівня води

3) далі

4) під

5) за обрій, за обрієм; за горизонтом)

6) менше

4. prep

1) під

2) біля, коло

3) у, в, під

4) за, при, в епоху, за часів

5) під, в, у (про становище)

6) за (домовленістю, згодою)

7) менш як, нижче, до

8) під (ім'ям)

* * *

1) нижній, що знаходиться внизу, під (чим-н.); покритий (чим-н.); under jaw нижня щелепа

2) тихий, приглушений ( про звук)

3) підлеглий, нижчестоящий, що зайає нижче становище

4) менший; що не відповідає стандарту або нормі

5) cл. безвихідне положення

6) розрахуватися з боргами

1) рух до низу, під який-н. предмет вниз

2) менша кількість менше

3) встановлення контролю над чим-н. або ліквідацію чого-н

1) що-н., що не відповідає стандарту, що не відповідає встановленому розміру

2) радіо- або телепрограма, що зайняля менше часу, ніж було відведено

3) вiйcьк. недоліт

1) знахождення під яким-н. предметом під

2) знахождення під тягарем, важкістю, тиском, загрозою під

3) знахождення під командуванням, керівництвом, наглядом, покровительством кого-н. під, в, у

4) знахождення в якому-н. стані або яких-н. умовах під, в, при

5) здійснення дії під, на; разом з іменником передається часто особовою формою дієслова

6) включення в главу, розділ під, в, на

7) ім'я (часто вигадане), псевдонім під

8) наявність підпису, дати за

9) менша кількість менше; нижче

10) більш низький ранг, підпорядковане положення нижче

11) що зростає на даній ділянці культура під